2016 рік в Україні оголошено роком англійської мови.
У червні 2015 р., Президент України П. Порошенко, виступаючи з посланням до ВР, заявив, про те, що наступний 2016 рік в Україні буде оголошено роком англійської мови, причому її вивчення має стати одним з пріоритетів у розвитку нашої держави.
2016 рік – рік людини в Україні
455 років з часу видання Пересопницького Євангелія (1561);
Цього року виповнюється
▪ 185
років від дня народження Кароля Машковського (1831–1886). Відомий український учений-математик, викладач, професор, завідувач
кафедри нарисної геометрії Технічної академії у Львові (нині – Львівська
політехніка), згодом – ректор цієї ж академії. Один із засновників Товариства
дипломованих техніків (пізніше – Політехнічне товариство). Активний громадський
діяч, один з ініціаторів створення Педагогічного товариства у Львові, редактор
його друкованого органу «Школа». Автор трьох підручників з курсу нарисної
геометрії та більш ніж 10 наукових праць.
4.01
▪ 155
років від дня народження Івана Михайловича Занчевського (1861–1928). Український математик, педагог, доктор прикладної математики,
ректор Новоросійського університету (Одеса), викладач вищих навчальних
закладів, громадський діяч. Започаткував застосування векторного та
геометричного методів у механіці.
17.01
▪ 135
років від дня народження Антоні Ломніцького (1881–1941). Видатний український вчений-математик, учитель математики й фізики,
викладач математики у Львівській політехнічній школі, приватний доцент,
професор математики, завідувач другої кафедри математики, декан механічного
відділення та проректор Львівської політехніки. Член Львівського й Варшавського
наукових товариств, член-кореспондент Академії технічних наук у Варшаві, член
аеронавтної комісії в Парижі.
20.01
▪ 120
років від дня народження Івана Євгеновича Шиманського (1896–1982). Український методист математики, учитель математики шкіл Вінничини,
викладач, декан, заступник директора з наукової роботи Київського
гідромеліоративного інституту, завідувач кафедри Київського педагогічного
інституту імені О. М. Горького, завідувач сектору методики математики
Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР. Автор праць «Вивчення довжини
кола і площ кривих поверхонь», підручників для студентів педагогічних вищих
навчальних закладів «Математичний аналіз», «Математика». За редакцією вченого
вийшли науково-методичні збірники статей «Методика викладання математики»,
«Математика в школі», «Викладання математики в школі».
10.02
▪ 105 років від дня народження Мстислава Всеволодовича Келдиша
(1911–1978). Російський математик і
механік, головний теоретик космічних програм, академік і президент АН СРСР,
директор Інституту прикладної математики АН СРСР, професор Московського
університету, організатор і науковий керівник науково-дослідних інститутів,
наукових семінарів. Автор праць з аеродинаміки, космонавтики, гідромеханіки,
теорії коливань, теорії хвиль на поверхні важкої рідини, обчислювальної
математики, теорії функцій комплексної змінної, інтегрування диференціальних
рівнянь.
6.03
▪ 115
років від дня народження Наума Ілліча Ахієзера (1901–1980). Український математик, педагог, організатор науки, громадський
діяч, член-кореспондент АН УРСР, корифей класичного математичного аналізу,
організатор математичних досліджень у Східній Україні, наукового й освітнього
центру в Харкові. Викладач Київського інституту народної освіти та інших ВНЗ
Києва, Ніжина, Москви, Казахстану, завідувач кафедр Харківського університету
та Харківського авіаційного інституту. Автор всесвітньо відомих монографій і
підручників з теорії функцій комплексної змінної, функціонального аналізу,
теорії інтегральних рівнянь.
25.03
▪ 105
років від дня народження Олексія Миколайовича Боголюбова (1911–2004). Український математик і механік, член-кореспондент АН УРСР,
професор Київського інженерно-будівельного інституту. Автор праць «Творіння рук
людських: історія машин», «Популярно про робототехніку», «Механіка в історії
людства», «Математики-механіки: біографічний довідник», посібників з арифметики
«Розв’язування арифметичних задач на рух в початковій школі», «Про
професіонально-педагогічне направлення викладання арифметики в педагогічному
училищі», редактор збірника наукових праць «Нариси з історії математичної
фізики», довідника «Київські математики-педагоги».
30.03
▪ 100
років від дня народження Олексія Івановича Бородіна (1916–1997). Український математик, фахівець у галузі теорії чисел, історії і
методики викладання математики, кандидат фізико-математичних наук, професор
Донецького університету. Автор підручників «Теорія чисел», «Алгебра і теорія
чисел», наукових і науково-популярних книжок «Історія розвитку поняття про
число і системи числення», «Біографічний словник діячів у галузі математики» (у
співавт.), «Число і містика», «Радянські математики», «Математика», «Із історії
математики».
31.03
▪ 420
років від дня народження Рене Декарта (1596 – 1650). Французький філософ, фізик, математик і фізіолог, основоположник
європейського класичного раціоналізму, аналітичної геометрії, засновник
алгебраїчної символіки, понять незалежної змінної величини і функцій, поняття
рефлексу (у фізіології), розробник закону збереження кількості руху (у фізиці),
механічної гіпотези утворення тіл Сонячної системи, прямолінійної системи
координат (Декартова). Автор праць «Міркування про метод», «Геометрія»,
«Метафізичні роздуми», «Основи філософії», «Пристрасті душі».
16.04
▪ 85
років від дня народження Зінаїди Іванівни Слєпкань (1931–2006). Український математик-методист, доктор педагогічних наук, професор,
заслужений працівник освіти України, старший викладач кафедри математики
Мелітопольського педагогічного інституту, професор Київського педагогічного
інституту імені О. М. Горького. Автор науково-методичних праць з методики
навчання математики для вчителів «Системи рівнянь другого степеня» (у
співавт.), «Урок математики в школі», «Методика викладання математики:
практикум», «Методика навчання математики», «Наукові засади педагогічного
процесу у вищій школі», «Методика викладання алгебри і початків аналізу»,
посібників і підручників для учнів 9–11 класів «Алгебра і елементарні функції»,
«Математика : посібник для факультативних занять у 10 класі», «Алгебра і
початки аналізу» (5 видань).
22.04
▪ 205
років від дня народження Людвіга Отто Гессе (1811–1874). Німецький математик, учень К. Якобі, професор Політехнічної школи в
Мюнхені, розробник однієї з інтерпретацій геометрії Лобачевського, автор праць
з аналітичної і проективної геометрії, теорії виключення й варіаційного
числення.
28.04
▪ 155
років від дня народження Миколи Олександровича Рибкіна (1861–1919). Російський математик, педагог, викладач математики приватного
реального училища К. К. Мазіна, Лазаревського інституту східних мов,
Московської практичної академії комерційних наук та іних закладів Москви. Автор
підручників і збірників задач з геометрії та тригонометрії для середньої школи,
зокрема, «Геометрія» (8–9 кл.), «Прямолінійна тригонометрія» (9–10 кл.),
«Збірник стереометричних задач, що потребують застосування тригонометрії»,
«Збірник тригонометричних задач», «Збірник геометричних задач» (планіметрія і
стереометрія), що витримали 28 видань.
26.05
▪ 195 років
від дня народження Пафнутія Львовича Чебишова (1821–1894). Російський математик і механік, доктор фізико-математичних наук,
професор, академік Петербурзької АН, засновник Петербурзької математичної
школи, член Берлінської, Болонської, Паризької, Шведської академій наук,
викладач математичних дисциплін Петербурзького університету (35 років), член
Московського математичного товариства, засновник конструктивної теорії функцій,
математичної науки про механізми (створив понад 40 і вдосконалив 80 машин і механізмів).
Автор праць з проблем теорії ймовірностей і математичної статистики, арифметики
й теорії чисел, математичного аналізу та аналітичної механіки, один з авторів
програм з математики, підручників, методичних посібників з викладання
елементарної математики в школах та вищих навчальних закладах.
1.07
▪ 370
років від дня народження Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646–1716). Німецький учений, філософ, математик, фізик, мовознавець, богослов,
логік, історик, бібліотекар, один із родоначальників німецької ідеалістичної
діалектики. Організатор і перший президент Берлінської АН, член Англійського
Королівського товариства, Паризької АН, таємний радник Петра І, бібліотекар та
історіограф при дворі Ганноверського герцога, реорганізатор герцогської
бібліотеки у Вольфенбюттері. Основоположник німецької літературної мови,
математичної логіки, конструктор вітряного двигуна для насосів, обчислювальної
машини, відкрив диференціальне та інтегральне числення, теорію рядів, теорію
чисел, закон збереження кінетичної енергії та один з найважливіших принципів
фізики – принцип найменшої дії.
17.08
▪ 415
років від дня народження П’єра Ферми (1601–1665). Французький математик, радник Тулузького парламенту, автор «малої»
і «великої теореми Ферма» (доведена у 1994 р. англійським математиком Ендрю
Вайлсом), один із засновників теорії чисел, методу координат і рівнянь ліній
другого порядку (в геометрії). Автор загального правила диференціювання та
інтегрування степенів, основного принципу геометричної оптики (у фізиці) –
узагальненого закону поширення світла.
28.08
▪ 115
років від дня народження Петра Сергійовича Новикова (1901–1975). Російський математик, доктор фізико-математичних наук, академік АН
СРСР, професор Математичного інституту імені В. А. Стеклова АН СРСР. Фахівець у
галузі алгебри, теорії множин й математичної логіки. Організатор навчального
процесу в педагогічних інститутах. Автор програм «Математичний аналіз», «Теорія
функцій», «Алгоритми і математичні машини» для педагогічних інститутів.
14.09
▪ 125
років від дня народження Івана Матвійовича Виноградова (1891–1983). Російський математик, академік АН СРСР, фахівець у галузі
аналітичної теорії чисел, основи якої заклав Л. Ейлер. Професор Пермського,
Ленінградського університетів, директор Математичного інституту АН СРСР. Автор
праць «Новий метод аналітичної теорії чисел», «Диференціальне числення», «Метод
тригонометричних сум в теорії чисел», підручника для університетів «Основи
теорії чисел». Лауреат Державної премії СРСР.
24.09
▪ 215
років від дня народження Михайла Васильовича Остроградського (1801–1862). Український і російський математик, педагог, академік
Петербурзької, Паризької, Римської й Туринської Академій наук, професор вищих
навчальних закладів Петербурга, один із засновників Петербурзької математичної
школи. Автор праць з математичного аналізу, теорії чисел, теорії ймовірностей,
диференціального й інтегрального числень, алгебри, геометрії, математичної
фізики й теоретичної механіки, навчальних і методичних посібників з математики
«Посібник початкової геометрії», «Курс небесної механіки», «Програма і конспект
тригонометрії для військово-навчальних закладів» та ін.
5.10
▪ 165
років від дня народження Плацида Дзівінського (1851–1936). Видатний український учений-математик, учитель, викладач математики
та астрономії, приватний доцент, професор кафедри математики Політехнічної
школи у Львові, керівник обсерваторії й метеостанції цієї школи. Декан різних
відділень, а згодом – ректор Політехнічної школи. Активний член Політехнічного
товариства у Львові.
25.10
▪ 205
років від дня народження Еваріста Галуа (1811–1832). Французький математик, основоположник сучасної алгебри, творець
загальної теорії розв’язання алгебраїчних рівнянь, теорії скінченних полів,
загальної теорії груп. Теорія Галуа стала надбанням усього світу й вплинула не
тільки на розвиток алгебри, а й усієї математики ХІХ ст.
17.11
▪ 125
років від дня народження Миколи Федоровича Четверухіна (1891–1974). Російський математик, доктор фізико-математичних наук, професор,
засновник Московського міського семінару з графічних дисциплін. Автор
підручників, навчальних посібників для педагогічних і технічних ВНЗ з проективної
й нарисної геометрії, основ геометрії, методології та історії геометрії,
методики викладання геометрії у середній школі
24.11
▪ 120
років від дня народження Василя Леонідовича Гончарова (1896–1955). Український і російський математик, доктор фізико-математичних
наук, професор, член-кореспондент АПН РРФСР, викладач Харківського інституту
геодезії, завідувач сектору методики математики Інституту методів навчання АПН
РРФСР. Автор підручників з алгебри та методичних посібників для вчителів
математики, зокрема, «Питання методики математики», «Арифметичні вправи і
функціональна пропедевтика в середніх класах школи», «Алгебра» (у 2 ч.),
«Початкова алгебра», «Методичні поради для викладачів до матеріалу з алгебри. 6
кл.».
27.12
▪ 445
років від дня народження Йоганна Кеплера (1571–1630). Німецький астроном, математик, прихильник і продовжувач вчення М.
Коперника про геліоцентричну систему світу, відкривач трьох законів руху планет
(лягли в основу теоретичної астрономії), основоположник теорії сонячних і
місячних затемнень. Автор праці «Рудольфові таблиці», за якими обчислюються
положення планет, логарифмічних таблиць, способу визначення об’єму бочок.
