З досвіду роботи

       Життя – вічна наука. Скільки існує школа, стільки й тривають дискусії про те, щоб уроки математики викликали інтерес в учнів і були для них справжньою школою майбутнього. Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння вчителя обирати форму, метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку, застосовувати оптимальні педагогічні технології, які б проектували кінцеві якості особистості.

Працюючи вчителем більше 20 років, я помітила, що продуктивність уроків математики падає. І взагалі, в останні роки, все більшою мірою спостерігається в учнів загублений інтерес до знань. Однією з причин небажання вчитися є монотонність і одноманітність занять, відсутність швидкої зміни подій, яскравих вражень та необхідність довгий час сидіти і майже не говорити — все це робить шкільне життя нудним і невеселим. Непродуманість методики й організації навчального процесу також не стимулює в учнів бажання вчитися. 

Таким чином, виникає потреба в  модернізації класно-урочної системи, яка розвиватиме  творчі здібності учнів, активізує їхню роботу на уроці, стимулюватиме школярів до самостійного оволодіння знаннями.

Саме тому для дослідження я вибрала педагогічну проблему «Розвиток творчих здібностей та пізнавальної активності учнів на уроках математики». Як і кожен вчитель мрію, щоб мої учні знали і любили мій предмет. Моє кредо: зробити все, щоб запалити вогник цікавості, пробудити інтерес до математики. За девіз навчальної діяльності я обрала слова французького математика, фізика і філософа Блеза Паскаля: «Предмет математики настільки серйозний,що не слід упускати жодної можливості зробити його більш цікавим».

На уроках математики розв’язуються три основні завдання: засвоєння нових знань, закріплення нових знань і формування в учнів навичок використання здобутих знань. Розв’язуючи ці завдання, не завжди вдається забезпечити високий рівень активності учнів.

Досліджуючи вибрану тему, я намітила у своїй педагогічній практиці наступні шляхи розв’язання поставленої задачі, які полягають :

ü у створенні на уроці проблемних ситуацій;

ü у диференціації та індивідуалізації навчального процесу;

ü у застосуванні нестандартних форм уроку;

ü у запровадженні оригінальних нетипових форм опитування;

ü у пошуку ефективних  інноваційних методів навчання;

ü у формуванні в учнів мотивації навчання;

ü у використанні педагогічних прийомів на різних етапах уроку;

ü у проведенні добре продуманої позакласної роботи.

Суть досвіду ґрунтується на їх впровадженні у навчальний процес, що допомагає розбудити інтерес учнів, забезпечити глибину та міцність знань, веде до розвитку творчих здібностей школярів.

Активізую пізнавальну діяльність учнів шляхом створення проблемних ситуацій, підведення учнів до самостійних узагальнень, висновків. Атмосфера колективного пошуку й обдумування розв’язування спільного для всіх завдання зацікавлює учнів, зменшує кількість байдужих, створює можливості для розвитку їх творчих здібностей.

Велику роль у своїй роботі відводжу диференціації та індивідуалізації навчального процесу, особистісно орієнтованому підходу під час викладання. Індивідуальний підхід я розумію, як однакове ставлення як до обдарованих дітей, яким треба вкласти максимум знань, так і до «слабких» учнів, яким треба дати обов’язковий рівень знань. Невід’ємна складова такої роботи – це любов до дітей, визначення кола їхніх інтересів та потенціалу.

Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку школярами письмових домашніх робіт, призначаю учнів-консультантів. Такі прийоми дуже подобаються школярам, вони допомагають також значно інтенсифікувати роботу, виводячи учнів із стану пасивного сприймання інформації. Важливою є і виховна функція взаємоперевірки – сприяння виробленню таких рис особистості, як чемність, правдивість, колективізм, виховання самоконтролю, адже побачити недоліки у роботі товариша легше, ніж у власній.

Для поступового розвитку творчих здібностей учнів  і систематичного включати їх у самостійну пізнавальну діяльність традиційного уроку недостатньо.

З огляду на те, я приділила увагу дослідженню окремих різновидів нестандартних уроків (інтегрований урок, урок-гра, семінарське заняття, урок-лекція та інші), особливостям їх проведення та тим параметрам, на які слід звертати увагу при їх підготовці.

Нестандартні уроки  цінні тим, що здійснюється пошукова робота, зв'язок з іншими предметами, з ак­туальними для сьогодення практичними завданнями.

Кожний нетрадиційний урок має свою композицію та свій сценарій. Для таких видів уроків характерні:

ü мак­симальна щільність,

ü  насиченість різними видами пізнавальної діяльності,

ü запровадження самостійної діяльнос­ті учнів,

ü використання програмованого і проблемного навчання,

ü здійснення міжпредметних зв'язків,

ü усунення перевантаженості учнів.

 Побудова нестандартного уроку — справа непроста і відзначається творчим підходом до організа­ції навчальної діяльності.

Практичний досвід  проведення нестандартних уроків

Ø Урок – ярмарок у 5 класі

Тема. Метрична система мір. Вимірювання величин

         Метою уроку було ознайомити учнів з народними мірами маси і довжини, із мірами часу; закріпити навички перетворення величин; сприяти зацікавленню у поглибленому вивченні математики; розвивати логічне мислення. Досягти мети на уроці я змогла, застосувавши інтерактивні методи «Інсценізація», «Рольова гра». Форма уроку сприяла активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, узагальненню, поглибленню та систематизації їх знань про метричну систему мір.

Ø Урок - подорож у 6 класі

Тема.  Відношення і пропорції

На даному уроці я використала:

-  педагогічні прийоми «Приваблива мета», «Дивуй», які зменшили     кількість байдужих;

- нетипові форми опитування «Кросворд», «Шифрограма», які                   активізували діяльність учнів на уроці;

-інтерактивний метод навчання “Робота в групах”, який дозволив         продуктивніше організувати роботу на уроці, згуртувати класний               колектив.

Ø Інтегрований урок з алгебри та зарубіжної літератури у 8 класі

 Тема. Омар Хайям —  видатний поет і математик мусульманського Ренесансу

Форма уроку дала мені змогу:

-   поєднати формування вмінь і навичок учнів розв'язувати квадратні  рівняння із узагальненням знань учнів про літературну спадщину О. Хайяма;

-         розвивати в учнів вміння творчо переносити набуті знання та навички в нові ситуації;

-         сприяти  поглибленню та розширенню знань учнів;

-         підвести учнів до переосмислення значення даної теми.

Ø Урок-тренінг з алгебри і початків аналізу в 11 класі

Тема. Розв’язування прикладних задач із застосуванням елементів комбінаторики

Урок був орієнтований на максимальну активність учнів, взаємообмін досвідом, використання групової взаємодії.  На даному уроці були використані такі базові методи тренінгового навчання як метод кейсів, моделювання практичних ситуацій, мозкова атака. Активізації діяльності учнів  також сприяло використання ІКТ.

За результатами проведених нестандартних уроків необхідною об’єктивною умовою розвитку індивідуальних творчих здібностей і навчально-пізнавальної активності учнів на уроках математики вважаю збагачення їх яскравими враженнями через безпосередню участь у різноманітних конкурсах, змаганнях, подорожах тощо. Досвідом своєї роботи з проведення нестандартних уроків та позакласної роботи ділюсь на сторінках Всеукраїнської газети «Математика»                                                                                                           

Інший перспективний шлях підвищення ефективності вивчення математики – подання матеріалу через історію розвитку інтелектуальних і особистісних надбань творців математичної  та інших наук. Намагаюсь пов’язати матеріал з біографіями видатних математиків, з відомостями про їхнє мислення, особисті цінності. Готуючись до уроку, обов’язково знаходжу історичні факти та відомості, що доповнюють зміст підручника, розкривають походження певних термінів і математичних понять, їх зв’язок з іменами вчених – математиків. Обізнаність з історичними фактами розширює кругозір учнів, підвищує їх загальну культуру, дає можливість краще зрозуміти роль математики у сучасному суспільстві. Заохочую учнів до самостійної роботи з додатковою літературою, пошуку цікавих фактів з теми, що вивчається.

Так, урок геометрії з теми «Теорема Піфагора» (8 кл.) учні, попрацювавши з додатковою літературою, збагатили цікавими фактами з життя Піфагора та історіями, пов’язаними із самою теоремою Піфагора. Діти  на такому уроці особливо активні, бо вони йог співавтори, творці.

Слід сказати, що ефективність навчання математики залежить від оперативної перевірки та оцінювання якості засвоєння учнями навчального матеріалу, сформованості умінь і навичок, які є необхідним компонентом навчально-виховного процесу. Це не тільки контроль за результатами навчання, але й керівництво пізнавальною діяльністю учнів на різних стадіях навчального процесу.

Від правильної організації перевірки та оцінювання залежить, чи буде досягнута дидактична мета уроку, наскільки учні будуть активні в подальшому ході заняття, їх відношення до вивченого матеріалу, їх емоційний настрій. Традиційний підхід до формування знань, умінь і навичок не завжди дає бажані результати.

Застосування на уроках оперативних нешаблонних форм і методів перевірки, дало мені можливість стимулювати підготовку учнів класу до кожного заняття з математики, попередити накопичення прогалин у знаннях, зробити навчання більш легшим і успішним, привчити учнів до щоденної праці. У своїй практичній діяльності я використовую  нетипові форми опитування, зокрема опитування – гра, вікторина, матрична форма опитування та інші.

До нетипових форм опитування відношу і керовані самостійні роботи, які формують у школяра навички самоконтролю. Такі роботи дають змогу учням здійснювати самоконтроль у процесі виконання завдання, своєчасно виправляти свої помилки.

Наведу приклади таких робіт.

«Кругові вправи» - завдання добираються так, що відповідь попередньої вправи включалась до наступної.

«Шифрограма» - до завдань пропонується список відповідей для самоконтролю, але записані вони не послідовно і кожна відповідь кодується. Код (шифр) обираю цифровий або буквений і тоді учні в результаті правильного розв’язання отримують певне слово або фразу.

Такий підхід дає змогу швидко визначити якість виконання роботи та оцінити її. Керовані самостійні роботи значною мірою підвищують інтерес учнів до навчальної діяльності, вони не лише сприяють формуванню навичок самоконтролю та оцінки, але й стимулюють пізнавальну діяльність школярів, і в результаті забезпечують якісне закріплення практичних умінь.

Важливим місцем в роботі вчителя є формування в учнів мотивації навчання. Бо якщо учні мають сформовані стійкі мотиви до навчання, то вони можуть краще реалізувати свої здібності під час вивчення різних предметів, в тому числі і математики. Ще Я. Коменський писав, що «всіма можливими засобами треба розпалювати в дітях палке прагнення до знань і навчання». Мотивація навчання математики – це сукупність усіх спонукань до знань, допитливості, пізнавальної потреби, навчальної діяльності, пошуку істини. Вважаю, що моїм завданням як вчителя математики є переконати кожного учня в тому, що навіть мінімальний рівень математичних знань піднімає його на вищу сходинку людського спілкування.

На своїх уроках застосовую наступні способи стимулювання і мотивації інтересу до навчання математики в учнів:

ü використання інтересу подиву;

ü створення ситуації успіху;

ü створення ситуації захоплення;

ü використання наочності, ІКТ;

ü використання практичних задач;

ü використання історичного матеріалу;

ü формування мотивів обов’язку та відповідальності у навчанні;

ü створення ситуації вільного вибору учнями навчального завдання.

Матеріал легко сприймається дітьми, якщо він цікавий, тому урок повинен мати певну родзинку. Прагну створити у школяра позитивну мотивацію до виконання розумових і практичних дій. Зацікавити учнів і спонукати їх до вивчення заданої теми намагаюсь повідомленнями про те, що у процесі засвоєння матеріалу будуть проводитись уроки-конкурси, уроки-вікторини, чи уроки-подорожі, які вимагатимуть знань вивченого матеріалу. Це, як засвідчує практика, створює сприятливі умови для зацікавлення дітей навчанням.

Вважаю, що мотивація навчання на сучасному етапі є необхідною і незаперечною, як така, що веде до розвитку творчих здібностей учнів та їх пізнавальної активності.

Подати матеріал на уроці так, щоб він пройшов через емоційну сферу учня, допомагають також педагогічні прийоми, які застосовую на різних етапах уроку:

ü прийом «Емоційний термометр». Пропоную учням на початку та в кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан за допомогою спеціальних піктограм J K L. Якщо «посмішок» у кінці уроку стало більше, то урок вийшов.

ü прийом «Приваблива мета». Шукаю просту, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень учнів.

ü прийом «Дивуй». Намагаюсь здивувати учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.

ü прийом «Відтягнута відгадка» активізує роботу учнів, спонукає до активних дій над розгадуванням цікавого факту.

ü прийом «Практичність теорії». Введення в теорію здійснюю через практичні задачі, користь яких очевидна учням.

ü прийом «Своя опора» - навчаю старшокласників складати власний опорний конспект нового матеріалу. Добре, якщо учні встигають на уроці пояснити сусіду свої опорні конспекти, а потім проговорити тему за «чужою» опорою.

ü прийом «Рефлексія». Стараюсь поставити учням запитання не тільки за новим матеріалом, а й такі, що підводять їх до рефлексії: «Що на уроці було головним?», «Яка діяльність на уроці найбільше сподобалась?», «Що із вивченого на уроці для вас виявилось несподіванкою?».

Навчання предмета буде успішним, якщо в учителя є можливість пояснювати новий (або закріплювати старий) матеріал, використовуючи наочність, сучасні педагогічні засоби навчання. Оптимальне комплексне використання всіх видів навчального обладнання, що зосереджене в кабінеті, допомагає вчителю досягнути високого рівня засвоєння навчальних досягнень учнів. Враховуючи це, активно працюю над удосконаленням кабінету математики у своїй школі. Зараз ні в кого не викликає сумніву, що навчання в добре обладнаному кабінеті набагато ефективніше, ніж у звичайному класі, адже кабінет активізує увагу учнів, забезпечує більш раціональне використання кожної хвилини уроку, дозволяє застосовувати всі перевірені досвідом кращі методи та прийоми навчання.

Одним із засобів стимулювання навчальної діяльності учнів є добре продумана позакласна робота. Вона пробуджує в учнів інтерес до математики, сприяє підвищенню математичної культури, розширює і поглиблює здобуті на уроках знання, розвиває математичне мислення, творчі здібності учнів, допомагає увійти у світ наукових і технічних ідей.

         Плануючи роботу факультативу, перш за все враховую те, що такі заняття доповнюють вивчене на уроках і дають можливість задовольнити бажання учнів працювати з математичною літературою. Тут приділяю увагу розв’язуванню олімпіадних та конкурсних задач, які формують творче, логічне мислення. Впроваджую проектну технологію, яка створює широкі можливості для самореалізації учнів, формує навички пошукової та творчої діяльності. Прикладом є робота учнів 11 класу над проектом «З комбінаторикою на «ти».  Вивчаючи розділ «Елементи комбінаторики»,  учні отримали завдання показати застосування одержаних на уроках знань на основі пошукових дослідницьких дій. Реалізація проекту залучила їх до  продуктивної творчої праці, підвищила рівень навчальних досягнень  з математики.

         Індивідуальні та групові консультації проводжу з метою усунути прогалини в знаннях, уміннях та навичках учнів, попередити можливі помилки на контрольно-залікових уроках, виділити головне, істотне у змісті матеріалу, що вивчався раніше, та акцентувати на ньому увагу учнів.

         Значну увагу приділяю підготовці та проведенню виховних заходів, що дають можливість більшості учнів проявити свою ініціативність і розраховані на активну роботу всіх школярів.

Прикладом є проведений мною «Математичний ярмарок» для 5-6 класів, при підготовці якого учні збирали прислів'я, приказки з числівниками, народними мірами довжини, маси, самі складали загадки на задану тему. А проведення брейн-рингу для учнів 6-8 класів, на якому сильніші у математиці учні ввійшли у склад команд, а слабші  змогли проявити себе під час математичних пауз, зацікавимо без винятку всіх.

Ретельна підготовка учнями 9-11 класів усного журналу "Жінки-математики" спонукала старшокласників до пошуку нових історичних відомостей про славетних математиків, сприяла їх творчій активності.

    Співпереживання за долю видатного українського математика Мирона Зарицького викликала тематична лінійка, присвячена 120 річниці від дня його народження.

Аналіз практичного досвіду роботи показує, що

ü зростає кількість учнів, які якісно засвоїли навчальний матеріал;

ü реалізується особистісно орієнтований підхід в навчально – виховному процесі;

ü відкриваються нові резерви впровадження в навчальний процес самостійної пошукової діяльності школярів;

ü створюються умови для творчої реалізації як учнів, так і вчителя.

Навіть найкраща система викладання потребує постійного оновлення, оскільки відбувається звичайне звикання. Тому вчителю завжди слід прагнути до різноманітності, щоб сприяти розвитку творчих здібностей учнів. Бо чим раніше учні відчують, що мають задатки чудового дару творення нового, тим краще для суспільства і них самих. Але потрібно, щоб діти повірили у власні сили і здібності, зрозуміли, що без напружень систематичної праці прийти до успіху неможливо.